Ivan Kulec a jeho tvorba

Ivan Kulec a jeho tvorba


Súčasťou zbierkového fondu Slovenského národného múzea – Múzea ukrajinskej kultúry vo Svidníku je aj bohatý súbor artefaktov umeleckého charakteru. Medzi jeho najcennejšie časti, okrem iného, patrí takmer celoživotná umelecká pozostalosť najvýznamnejšieho predstaviteľa moderného umenia ukrajinskej diaspóry v bývalom Československu Ivana Kuleca. Okrem Svidníka sa diela umelca nachádzajú taktiež v Prahe a v štátnych a súkromných zbierkach Ukrajiny, USA a Kanady. 

 

I. Kulec sa narodil 24. 6. 1880 v dedine Cholujevo (Halič, Rakúsko-Uhorsko), dnes Vuzlove (Ľvovská oblasť, Ukrajina). Výtvarné vzdelanie získal na Akadémii výtvarných umení v Krakove, kde v rokoch 1903–1908 študoval u prof. W. Weissa, J. Stanislawského a J. Pankiewicza. Počas 1. svetovej vojny narukoval ako vojak rakúsko-uhorskej armády a po jej ukončení zostal žiť v Prahe. V roku 1923 sa I. Kulec stáva jedným zo spoluzakladateľov Ukrajinskej akadémie plastických umení v Prahe (Ukrajinskej štúdie plastických umení). Akadémia mala štatút vysokej školy a pôsobila aj počas 2. svetovej vojny, keď české vysoké školy boli zatvorené. Okrem ukrajinských a českých študentov školu navštevovali aj slovenskí, ruskí, juhoslovanskí a rumunskí študenti, ako aj študenti iných národností. Od roku 1932 do roku 1952, kedy umelec zomrel (11. 3. 1952), bola akadémia súkromnou školou I. Kuleca. 

  

Okrem pedagogickej činnosti sa I. Kulec venoval aj maľbe, kresbe, grafike a sochárstvu. Z výtvarných žánrov najväčší priestor vyčlenil pre imaginárny portrét, figurálnu kompozíciu a zátišie. Z výtvarných techník najčastejšie používal maľbu, kombinovanú techniku, kresbu ceruzkou alebo tušom, gvaš, akvarel, rezbu a modelovanie. Jeho tvorba pozostáva prevažne z diel voľného umenia a menej z diel funkčného umenia – ex librisov a karikatúr.  



Jedna časť diel umelca je výlučne tvorbou predmetnou, druhá časť – z hľadiska výtvarnej formy je tiež tvorbou konkrétnou, ale z pohľadu zvoleného námetu (osud, láska, bôľ, únava) má charakter abstraktný, t.j. predmetnosť a abstraktnosť sú v umeleckom snažení autora vzájomne späté. 



I. Kulec tvoril v období 1. polovice 20. storočia, kedy ešte bol aktuálny symbolizmus a secesia, vznikal a rozvíjal sa expresionizmus, kubizmus, český kubizmus, purizmus a konštruktivizmus. Tvorivými postupmi uvedených umeleckých smerov sa I. Kulec nielen inšpiroval, ale ich aj svojským spôsobom rozvinul a obohatil. 

Autor textu: L. Puškár 
Foto: SNM – Múzem ukrajinskej kultúry 

ІВАН КУЛЕЦЬ ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ 

Складовою частиною збіркового фонду Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику є багата колекція артефактів художнього характеру. До його найціннішої частини, крім іншого, належить майже ціложиттєва мистецька спадщина найвизначнішого представника модерного мистецтва української діаспори колишньої Чехословаччини Івана Кулеця. Крім Свидника, твори художника зберігаються також у Празі, в державних і приватних колекціях України, США та Канади.
 


І. Кулець народився 24.6.1880 р. в селі Холуєво (Галичина, Австро-Угорщина), нині Вузлове (Львівська область, Україна). Освіту здобув в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, де в 1903–1908 рр. навчався у професорів В. Вейсса, Я. Станіславського та Й. Панькевича. Під час 1-ої світової війни вступив на військову службу до австро-угорської армії, а після її закінчення залишився жити в Празі. У 1923 р. І. Кулець стає одним із співзасновників Української академії пластичних мистецтв у Празі (Українська студія пластичних мистецтв). Академія мала статус вищого навчального закладу та діяла й під час 2-ої світової війни, коли чеські університети були закриті. Крім українських та чеських, академію відвідували словацькі, російські, югославські й румунські студенти, а також представники інших національностей. З 1932 р. аж до смерті художника 11.3.1952 р. академія була приватною школою І. Кулеця. 

   

Крім педагогічної діяльності, І. Кулець займався також живописом, рисунком, графікою та скульптурою. З образотворчих жанрів найбільшу увагу приділяв імажинарному портрету, фігуральній композиції та натюрморту, а з образотворчих технік найчастіше використовував живопис, мішану техніку, рисунок олівцем або тушшю, ґуаш, акварель, різьбу та ліплення. Його творчість складається переважно з творів вільного мистецтва, меншою мірою з творів мистецтва функціонального – екслібрисів та карикатури. 

Одна частина творів художника є творчістю виключно предметною, інша – з точки зору образотворчої форми – є також творчістю конкретною, однак з огляду на підібраний сюжет (доля, любов, біль, втома) має абстрактний характер, тобто предметність й абстрактність у художній творчості митця взаємопов'язані. 


І. Кулець творив у період 1-ої половини ХХ століття, коли ще були актуальними символізм та сецесія, але вже виникали та розвивалися експресіонізм, кубізм, чеський кубізм, пуризм та конструктивізм. Іван Кулець не тільки надихався творчими прийомами наведених мистецьких течій, але водночас своєрідним способом їх розвинув та збагатив. 

Л. Пушкар